Попри невелику кількість глядачів на трибунах "Олімпійського", цієї днини Київ дихав футболом на повні груди. В центральній частині міста можна було зустріти безліч компаній з людей з динамівською і карпатівською атрибутиками. "Браття навіки" - це гасло нещодавно витало столицею навколо поєдинку господарів з "Дніпром". Тепер до Києва завітали інші брати.

Вінцем фанатської дружби став марш вболівальників. Місцем збору прихильники обох команд обрали парк імені Марії Заньковецької. Ще задовго до домовленої 17-ї години поруч з пам'ятником Георгію Ґонґадзе зібралося кілька сотень фанатів обох команд. П'яних поміж них приктично не було, люди з пивом стояли осторонь, неподалік від загону беркутівців, до речі. Правоохоронці, до слова, вишикувалися групками по 20 осіб вздовж усієї вулиці Красноармійської, але в ходу фанатів не вмішувалися - щоб ті не скандували і скільки б димів, петард і файєрів не використовували. Зрештою, вели себе фанати доволі миролюбно. Вздовж усієї ходи від парку Заньковецької до "Олімпійського" вони використали надзвичайно багато піротехніки, але при цьому не зачіпали ні перехожих, ні машини на узбіччі, ні відвідувачів придорожніх ресторанів. До слова, окремі власники магазинів, побачивши фанатський марш, почали натягувати жалюзі на вікна своїх закладів. Вболівальники, побачивши це, почали кепкувати над чоловіком, називаючи того боягузом.

Та до футболу. Наставник "Динамо" Олег Блохін нарешті дав нагоду проявити себе кільком молодим гравцям. Зліва в обороні замість Бенуа Тремулінаса діяв Євген Макаренко, а в опорній зоні поряд з Міґелом Велозу грав Сергій Сидорчук. На решті позицій - звичні обличчя. Воротар - Максим Коваль. В центрі оборони - Євген Хачеріді та Александар Драґовіч, справа в захисті - Даніло Сілва. Під нападником Дьємерсі Мбокані тренер виставив Юнеса Беланду, Андрія Ярмоленка (справа) та Олега Гусєва (зліва). Жермейн Ленс і Оґнєн Вукоєвіч, які були майже незамінними фігурами останнього часу, залишилися в резерві. Лукмана Аруни не було в заявці через перебір попереджень.

Тренер "Карпат" Олександр Севидов не здивував взагалі. Мінімальна несподіванка - поява на позиції опорного півоборонця поряд з Валерієм Федорчуком Ярослава Мартинюка. Як відомо, Олег Голодюк пропускав зустріч через перебір попереджень і більш вірогідним його змінником вважався Андрій Ткачук. Решта гравців - традиційні. Воротар - Олександр Ілющенков. В обороні справа наліво грали Павло Пашаєв, Ґреґор Балажіц, Ігор Пластун і Володимир Костевич. Під нападником Олександром Гладким розташувалися Вадим Страшкевич, Сергій Зеньов (справа) і Младен Бартуловіч (зліва).

Зі стартових хвилин територією заволоділи динамівці, хоча якоїсь особливої рвучкості чи надмірного бажання забити швидкий гол, про які говорив у передматчевому коментарі UA-Футболу Стефан Решко, помітно не було. Звичайний позиційний наступ, який, щоправда, мав призводити до взяття воріт Ільющенкова, вже на шостій хвилині. Беланда з півкола виконав короткий пас в район одинадцятиметрової позначки на Гусєва, а той в дотик вивів віч-на-віч з воротарем гостей Мбокані. Дьємерсі відразу пробив, та влучив у стійку. Через чотири хвилини був дальній удар від Сидорчука - над поперечиною. Потім був штрафний у виконанні Велозу справа. Міґел підкрутив м'яч у дальній верхній кут і лише в останню мить Ільющенков перевів "кулю" над поперечиною.

Взагалі, у "Карпат" перехід від оборони в атаку не клеївся, тому впродовж перших півтайму гра майже не виходила з половини поля гостей. Щоправда, окрім моменту Мбокані справжніх загострень господарі не створювали. На 18-й хвилині був штрафний метрів з 25-ти, призначений за те, що Федорчук збив Сидорчука. Втім, Велозу виконав "стандарт", вдаривши у стінку, невдало.

Побачивши, що нічого страшного і реваншистського в діях суперників немає, приблизно після 20-ї хвилини гості посміливішали і фактично вирівняли гру. Принаймні, в контрнаступі львів'яни виглядали не менш небезпечними, ніж їхні суперники в позиційних атаках. Реальний шанс забити "Карпати" втратили на 24-й хвилині, коли Гладкий отримав м'яч на місці лівого півсереднього і віддавав на протилежний край на хід Зеньову, перед яким абсолютно відкритий фланг залишив Макаренко. Якщо порівнювати з протистоянням проти "Ґенка", то не змінилося, виходить нічого. Там провалювався Тремулінас, тут - його молодий дублер. Зрештою, "Динамо" в цьому епізоді пощастило. Гладкий трохи недодав, через що Зеньов змушений був знижувати швидкість і не бити, а навішувати на протилежну стійку, куди забіг той же Гладкий. Олександр пробив головою над поперечиною.

Ближче до завершення першої половини кияни трохи активізувалися. Сталося це після того, як Мартинюк на 34-й хвилині після виконання штрафного метрів з 30-ти ледь не поцілив у верхній кут воріт Коваля. А вже через хвилину "Динамо" відповіло своїм випадом. Ярмоленко віддав справа в центр на Мбокані, а той, знаходячись на лінії штрафного майданчика спиною до воріт, скинув під удар Гусєву. Олег пробив сходу, а м'яч пролетів поруч зі стійкою. Трохи згодом Сидорчук сильно пробив метрів з 25-ти низом. Ілющенков відбив м'яч перед собою, а ліквідував загрозу, встигнувши на відскок і вибивши "кулю" за лицьову лінію, Балажіц. Львів'яни в свою чергу відповіли швидким переходом від оборони в атаку в мить, коли суперники подавали кутовий. Пашаєв віддав передачу на хід Страшкевичу, той промчав від середини поля і віддавав передачу вліво на Бартуловіча - трохи неточно.

На двох останніх хвилинах динамівці мали ще дві реальних нагоди забити. Спершу Мбокані після навісу Ярмоленка, бив, здавалося б, напевне, але влучив у стійку. Згодом вже Беланда, увійшовши до штрафного майданчика справа, струсонув каркас воріт, підкрутивши "кулю" у дальній верхній кут. "Карпатам" у цьому відрізку відверто пощастило, але загалом "Динамо" своїми діями впродовж перших 45-ти хвилин, може, й награло на забитий гол, але не на те, щоб вести в рахунку. Цікаво, що на початку матчу вболівальники на верхньому ярусі розтягнули полотнище з текстом "Цирк уехал - Суркисы остались". Під занавісу першого тайму розтяжка зникла.

На другий тайм "Карпати" вийшли без Вадима Страшкевича, якого замінив Андрій Ткачук. В принципі, заміна виглядала логічною з огляду на те, що Вадим не забезпечував достатньої чіткості при переходах команди з оборонної фази в атакувальну. Ткачук, як і слід було очікувати, зайняв місце в опорній зоні поряд з Федорчуком, а на позицію під нападником змістився Мартинюк.

Тайм розпочався з двох поспіль кутових у виконанні "Динамо". Коли Велозу виконав справа другий з них, Ілющенков помилився на виході, а Мбокані, зігравши на випередження, у ворота не влучив. Згодом Велозу вже бив на силу метрів з 25-ти, але у ворота трохи не влучив. Після дальнього ж удару Беланди Ілющенков відбив м'яч кулаками. Коли ж Юнес вдарив з того ж місця правого півсереднього ще раз, "куля" пролетіла поруч зі стійкою. Хоча воротар траєкторію польоту м'яча контролював. На 56-й хвилині Ілющенков зіграв надійно ще раз, коли по його воротах метрів з 15-ти низом бив Гусєв. Олександр відбив м'яч, а оборонці своєчасно підібрали відскок.

Взагалі, перевага "Динамо" в другому таймі була тотальною. Хвилини після 55-ї стане зрозумілим, що вище згадувані моменти були не лише наслідком стартового штурму. Господарі продовжували активно наступати і моменти поруч з ворітьми Ільющенкова виникали з завидною постійністю. Ярмоленко пробив метрів з 25-ти - м'яч, зачепивши оборонця суперників, пролетів над поперечиною і вилетів на кутовий. Після подачі корнера з лінії воротарського майданчика бив головою Мбокані - знову голкіпер львів'ян грає блискуче. Олександр витягнув м'яч з-під поперечини і перевів його над каркасом воріт. Ще раз Ілющенков зіграв надійно, коли Велозу виконав штрафний метрів з 25-ти. Пробив Міґел не сильно, але, зважаючи на відскок від газону, зовсім простим для воротаря цей м'яч не назвеш.

"Карпати" оборонялися на максимумі можливостей, з великими труднощами вигризаючи кожен м'яч. Випустивши на останніх 20 хвилин замість Мартинюка Андрія Гітченка, Севидов вже, мабуть, не приховував, що збирається зіграти на утримання нічийного результату. Принаймні контрваріантів у діях гостей не простежувалося навіть близько. Коли ж Блохін випустив замість Гусєва Ленса, "зелено-білим" стало ще складніше. Після однієї з перших активних дій Жермейна львів'яни постелилися у власному штрафному майданчику перед голландцем втрьох, але загрозу таки ліквідували.

В цілому ж на діях киян в заключні хвилин 15 все відвертіше проявлялася втома. Сил у першій половині тайму вони витратили надто багато, а результату ці старання не принесли. Не дивно, що в останній десятихвилинці наступали господарі в основному за рахунок свіжих виконавців. Зокрема - завдяки Браунові Ідейє. Щойно вийшовши на поле, нігерієць втратив ідеальний шанс відзначитися першим же дотиком. Ленс продерся до воріт гостей зліва і пробив. Ілющенков відбив м'яч перед собою, а Ідейє, зігравши в падінні головою на добивання, у ворота не влучив. Через дві хвилини той же Ленс промчав на швидкості лівим краєм і прострілював у центр штрафного майданчика. Суперників в останню мить випередив, зігравши в підкаті, Пластун.

Зрештою, "Карпати" не встояли. Мабуть, якби встояли, то був би злочин проти футболу. Так відверто грати на 0:0 впродовж усього матчу - то навіть не хибна тактика, а банальна авантюра. Закономірний гол господарі забили на 83-й хвилині. Після навісу зліва від Ленса головою в кут воріт Ілющенкова пробив Ярмоленко. Голкіпер впорався і з цим ударом, але на цей раз Ідейє з меж воротарського майданчика промахнутися було складно - 1:0.

В цю мить понад усе було шкода Ілющенкова. Олександр зіграв дивовижно, але врешті не встояв. Мабуть, по-іншому з такою командною тактикою бути не могло. "Карпати" у Києві грали приблизно так, як саме "Динамо" в 1994-му в Парижі проти "Парі Сен-Жермену" в матчі Ліги чемпіонів. Тоді 19-річний Олександр Шовковський творив дива, але врешті Джордж Веа його пробив. Хочеться вірити, що Ілющенков після такого матчу теж набереться впевненості і стане якщо не воротарем збірної, то знаковим для українського чемпіонату голкіпером.